Я думаю, більшість людей на світі зазнали одного разу душевний біль, тугу, образу, безвиході, коли проблема здається нерозв'язною. У такі моменти просто не знаєш куди, до кого звернутися по допомогу. Близькі люди іноді не розуміють, у них немає часу вислухати або вони просто далеко.

Та й не з кожною проблемою підеш до мами або подзвониш подружці. Саме в таких випадках може підтримати "телефон довіри".

Якими бувають "телефони довіри"

Спеціалізовані. Сюди можуть звернутися діти та підлітки, жінки, які страждають від насильства в сім'ї, люди, які відчувають залежність (алкогольну, наркотичну, ігрову і т.д. ), люди з нетрадиційною орієнтацією.

Кризові. Тут працюють психологи, що допомагають тим, хто пережив гострий біль втрати і випробував тяжке горе.

Гарячі лінії загального напрямку. Це ті, хто вислухають і зрозуміють. Якщо проблему необхідно вирішувати фахівцям, дадуть номери телефонів, адреси, де вам допоможуть. Тут підкажуть, як поглянути на ситуацію по-іншому, і, повторюся, будуть слухати і приймати вас такими, якими ви є. Чи не засудять, не відмахнуться, не стануть критикувати. Іноді навіть просто виговоритися, озвучити свою біду - вже "велика справа".

Хто на іншому кінці дроту

В основному по телефону довіри вам дадуть відповідь психологи, рідше це юристи, працівники соціальної сфери. Можете бути впевнені - це фахівці. Є телефони довіри, де на добровільних засадах працюють волонтери, але і вони пройшли обов'язкові курси та стажування. На спеціалізованих "телефони довіри" вас готові підтримати люди, які не раз стикалися з ситуаціями, бідами того, хто дзвонить. Вони консультують, намагаються підтримати, у критичні моменти роблять все, щоб людині стало хоч трохи легше. Можливо, вам не дадуть однозначного рецепту або ради, але за допомогою людини на тому кінці дроту, ви зможете відчути, що це не життєвий тупик, що є сенс шукати і знаходити вихід.

Організація проведення профілактичних заходів передбачає:

• розроблення та впровадження нових концептуальних підходів до профілактики наркоманії, спрямованих на формування в суспільстві сталого імунітету громадян до незаконного вживання наркотиків, готовності протистояти будь-яким пов’язаним з ними ризикам і загрозам;
• здійснення координації, організаційного та науково-методичного забезпечення профілактики наркоманії на загальнодержавному і регіональних рівнях;
• визначення науково аргументованих критеріїв оцінки ефективності профілактичної роботи з урахуванням її об’єктів і зміни наркоситуації;
• впровадження комплексної профілактики наркоманії, яка включатиме інформаційно-пропагандистські, соціально-культурні та спортивно-оздоровчі заходи;
• формування у хворих на наркоманію стимулу та бажання позбутися наркозалежності та вироблення відповідних вольових якостей;